З роботи квапимось додому, раді
І бруд і втому із обличчя стерти —
Чекають там під вікнами на гряді
З весни тобою саджені безсмертки.
Палахкотять у хаті тепло свічі,
Світінням лагоди усе пойнято
І будучим — незаймані і вічні —
Горять нам щасно очі внученяток.
Гість
Коментарі
Підписатися