Байки Євгена Гребінки

На дубі сидячи, Зозуля куковала:
“Що за годи тепер, зовсім не можна жить!
Одколи, як тепло вже стало,
А гусені нема, черви зовсім так мало.
Прийшлось із голоду хоч у кулак