Авенір Коломиєць

За що люблю Вкраїну?
Не за красу твоїх степів,
Люблю тебе, Вкраїно;
Не тому серцем к Тобі лину,
Що чари сія тужний спів
Твоїх дочок, Твоїх синів.
Не в бандурних струн

Кохай рідну хату, кохай, брате мій,
Кохай свою рідную стріху;
Вродився і зріс ти, мій друже, у ній
І батькові й ненці на втіху.

Кохай ті віконці і двері кохай,
Садок і малу

Дивись: чернець з душею характерника
Сопе кіптявою в хвилястий стяг.
У грі сталевих м’язів це — химерний кат,
А в словнику смертельних — паротяг.
Жене. Буртить з легенів стяг

Поліська первісність! Латаття й чорногузи!
Сосновихмогилокхрещато-журнийшепіт.
Перуна гніву слід в дубовому розщепі,
І лірник під вікном, як скон старої музи.

А муза десь нова,

… Я одну лише мрію плекаю:
Умирать межи вільних ланів,
На весні, у зеленім розмаю,
І щоб жайворон в небі дзвенів.

А в годину як роси наличуть,
Хай рука чиясь добра,

Поема

Я бачив дивний сон: трибуна серед світу,
навколо люду гук, сермяг і оксамиту
кирей, кунтушів ліс; а прапори, як море,
розхрістано ревли тайфунами кольорів.

О краю мій, убоге Погориння,
Поля моїх дідів, сіножаті й піски…
… О краю мій, заклятий без провини,
Заплутаний в борги за те, чого не брав,
Так платиш суто ти, усіх позбутий прав,