Антін Павлюк
Осіннє
- Автор: Антін Павлюк
Синій холод осінній, дзвінкий
і далекий такий, далекий…
Залишили лелеки шляхам у вирій
суму співи: – й лани гомінкі…
залишили певно лелеки.
Знов у вічність простору
...Небо, як синя квітка з паперу
- Автор: Антін Павлюк
Небо, як синя квітка з паперу.
Ліфтом – нагору. Журавлі кличуть.
Місяць: П’єро з-поза хмари-портьєри
Рококо-запудрованим гляне обличчям.
Листи коханок – тліє листя
...Твоє лоно
- Автор: Антін Павлюк
Смола й суниці… Височінь тече…
тече: розтоплена, глибока, повновода.
День верховіття золотеє тче…
промінням вимережує обводи.
Ну, що б луна! Так тихо. Така сонь…
Лежу. Думок
Змрок
- Автор: Антін Павлюк
Золота, прозора далечінь…
Молодість моя і віра рання…
У ранкову, теплу сонь і синь
дівчина… весна!.. кохання.
І нічого… Не такий бо вік.
Спів – до місяця виття собаче…
Між могил
- Автор: Антін Павлюк
…Між могил, – все оманність…
І вуалі сині на вечір.
Ти сказала: – відхожу в тумани… —
І тобі не перечив.
Догоріли на бані каплиці огні…
– О, – життя злото-трунки
Сторінка 2 із 2
Тунг сагурнг