Адовими узами содержимії ко світу ідяху

Із “Молитви”

Ми затиснулись у зморшки
невіри,
скаралися сумнівом
на сьогодення
і змили з очей
краєвид позасвіту.

О, покажи, як
гострим прозрінням
стіни власного ада розтяти
і засвітити стежку до Тебе
під небом.