А там, ген…

А там, ген,
Під ворітьми
В старого різб’яра,
Із дерева нарізані,
Оздоблені чарки.
Усякі:
Малі, великі і середні,
Товсті, тонкі й пузаті,
Зелені, сині і червоні –
Мов зграйка канарейок на столі.
Старий різб’яр
По них вистукує ложками.
І чарки тихо дзвонять,
Та радують базар.
До діда жінка підійшла
Ще й молода,
Червонощока.
Лукаво оком блиснула
І стала вибирати:
Та ся вже надто замала.
То ви там ту візьміть.
Ого! Та мій її як видме, тутко й спать,
А я ж нащо?
Пожартувала та й пішла.
А дід вистукує ложками.