А коли світанок роздере хмари

…А коли світанок роздере хмари
І прожене примари ці,
Поспішаючи, йдуть на базар
Перекупки, каліки, старці.
І хатні господині з кошиками.
І всякий там «прочий» люд,
Розмовляють вголос і пошепки,
Що хліба мало дають.
Що порядки такі настали,
Аж дивитись нудно.
Господи, що воно буде,
Та як його жити далі?
І коли уявою вгрузнеш
В дрібниці тих справ приватних,
Побачиш багато безглуздя
І справжнього горя багато.