• Автор: Іван Низовий

…А Дубно знов у стороні
Незапланованій.
І мимо
Пливуть згасаючі вогні
Зажурено і невтолимо.
В тридцятилітній таїні
За непереходимим полем
Живе та жінка,
Що мені
Судилась долею і болем.

Коментарі